Турбулентне сьогодення
Прийшла баба із базару
Злюща, як пантера,
І відразу з запитанням
Кинулась до мене:
- То де ж, діду, той добробут,
Що нам обіцяли?
На пенсію вже не купиш
На зажарку сала.
Ціни лізуть щотижнево
Ніби на Говерлу
Нам лишилось заспівати
«Ми іще не вмерли.»
Слід не лише вуха мити,
Ще й мізки включати
Коли, бабо, за майбутнє
Йдеш голосувати.
А тепер чого кричиш?
Життя турбулентне,
Ми з тобою не діждемось
Кращого моменту.
Як приймуть усі реформи,
Що запланували
То ти точно вже забудеш,
Як і пахло сало.
