Тік-так...
Мов спиртом перманентний маркер,
Розчинить "мушу" волі знак.
Я-жнець, мисливець, судний сталкер!
Людина... Руш, спіши, тік-так...
І час, просіяний крізь пальці-
Ті самі джекові боби,
"Пропав" і "пан" в одній куфайці
В межі окремої доби.
Гастрономічна з одиниць!
Ще циферблат тече по гілці,
Ще чайник всилу не кипить,
Ще є заряду на мобілці...
Ось знову вечір, так буває
І купа неготових сприв,
А ти це знашє, добре знаєш,
Ба більше, ти ще вчора знав.
Лиш трохи шкрябнуте колінце,
Як перший гоночний трофей,
Ти вмить рівніший від всіх інших
І в кожній справі корифей.
Знов час нагнув мене як слід:
Я чай ганяю десь в тилах,
Сніданок вариться в обід...
Людино, руш, спіши, тік-так!
