Тебе не забути
Якщо я забуду то геть пропаду,
Та риси твої у природі знайду.
В хмаринках у небі як пір'я легких,
У кронах осінніх дерев золотих,
У шелесті трав і у вітра пориві,
У сонця промінні і навіть у зливі,
У щебеті пташок, польоті джмеля,
У хвилях що б'ються об борт корабля.
Куди не погляну, куди не піду,
Твоєї краси я відлуння знайду.
Думками про тебе в кайданах закутий,
Тебе неможливо ніколи забути...
