Світло
Коли опанує всесвітня темрява
І залишок годин прийдеться на книги
Я потону у безпросвітності вечорів
Де ліхтарик замінять свічкою
А вона капатиме мені на листочки
Білим і ніжним палким парафіном
Я помандрую у темряві в кочки
Із шерстяних ковдр вихололих
Душою і тілом від морозів тривалих
Я не охолону тим паче не згину
Лише потону у безпросвітності часу
Де хвиля проходимите цілу годину
Так наздожену втрачені роки,
Так дочитаю покинуті строки
Старих розказаних гарних історій
Розповідавших про небо і те,
Які на небі бувають зорі
І відпустить мене відчуття пусте
І рокова тривога зникне
А потім, пречисте, вони
знову увімкнуть світло
