Світлій пам’яті мого дідуся
П’ятнадцять літ вже ваша посмішка не сяє,
Злетіли пташкою від нас Ви назавждѝ.
Дідусю рідний, нам Вас так не вистачає,
Турботи Вашої, любові, доброти.
Та смерть підступна відіграла
Останню ноту із мелодії життя.
Родину огорнула чорна хмара,
Тремтять на вітрі суму почуття.
Я досі пам’ятаю Ваші кроки,
Ваш голос мужній, щирий та привітний.
Забрав Вас Бог,а з Вами й Ваші ро̀ки,
Той день для нас став трауром всесвітнім.
Гортає пам`ять сторінки життя,
А жаль пече і тисне наші груди.
Щемить душа і капає сльоза,
І туга нас не покидає всюди.
Сумуєм всі ми і на серці рана,
В душі залишила болючий слід.
До Вас від нас завжди уклін і шана,
І сльози падають на білий,мокрий сніг.
Ми з Вами попрощалися зимою
Та час і досі не загоїв рани.
І віримо, що кожною весною
Вертаєтесь до нас із журавлями.
