Страва. 4#102
Від відкриття себе трохи з іншої сторони, мене зупиняє тупість леза ножа.
Інши види болю не до смаку - як кулінару не пасує невідповідна приправа.
Приправляю вечерю таблетками, і за двадцять чотири хвилини набуває смаку їжа,
Набуває своїх кольорів, до того бліда, та не здорова морально страва…
Разом із пармезаном, стираю повільно себе в просторі на дрібні, плавлені гранули.
Стоїть кисло-металевий аромат томатів або страху - дивний присмак на кончику язика.
Поки тебе не було, страва вже встигла вистигнути і мої гранули вже повністю розтанули.
Але все одно, я бажаю тобі смачного - хоч це і звичайна та безвкусна лексика.
