Спрага. 2#21
Окрім спраги душевної нічого,
Нічого за стінами, тонкими, ламкими.
Що в полишених хатах - не хвилює нікого,
Що ще за тими чорними вікнами, широкими?
Серце оминає світла, до болі, пекучого,
Думками про смерть, смердючими, липкими,
І так чи інакше, виходу неминучого…
Ось в цьому омуті тону, глибокому.
Треба випити кави, неодмінно,
А на десерт покохати ще більше:
Любов і смерть пов‘язані закономірно,
Без першого і другого мені гірше.
Тому упиваюсь або першим, або другим безмірно.
Artist: Jenna Barton „The Lost House”
