Спогади
Прозорі очі відчиняють погляд
Бажання влітку не сидіти вдома
Одна велика тарілка шоколадного морозива
Така собі домівка недобудова
Цеглинка і цеглинка, вишня, персик
І тато порсається з чорноземом
Руки втомлені та справ так багато
Киця дивиться на мене, а я на небо
Чи то зіроньки мене так надихали
Чи то татів сміх і його жарти
Ось з роботи вже повернулась мама
Втомлена та дуже чомусь рада
Довжелезний коридор та купа місця
Тут вже точно можна робить пробіжки
Там кімната, а за нею друга,
Третя і четверта сама більша
Можна спати в кожній по черзі
Можна рвати яблуні під дімом
Так минали роки як тижні
Так минало літо на подвір'ї
Як колись хотілось бути кимось
Так бажалось стати чимсь великим
Давши собі обіцянок цілий статок
Я зосталась дівчинкою без подвір'я..
