(сподіваюся, ще) моєму
минуло всього лиш декілька снів,
а я вже страшенно сумую,
п'ю каву гірку, пишу сотні листів,
осіннє листя в книжках пресую.
бажання заснути, кинутись в сплячку,
прокинутись лиш навесні.
коли промінь сонця зіщулену квітку
з-під снігу дістане мені.
коли вже повітря, п'янке від тюльпанів,
легені наповнить мої.
і більше не буде місця печалі,
і місця не буде журбі.
коли ти опинишся знову поряд,
можливо таке, чи ні?
мовчиш... можеш мовчати і далі..
лише молю, приходь хоч в сні.