Сонет 20
Не спам’ятавсь, як літо по весні прийшло,
Спекотне літо, грозове і ароматне.
Для когось долі нить спліта веретено,
Для когось, не для мене кисню не забракне.
Який сьогодні день і місяць, рік, число..?
Грань часу стерлась… все змішалось… все абстрактне…
Я за полярним колом, й сонце не зійшло.
Химери ожива в пітьмі, у грудях клякне…
Знайшов таки, зірвав я папороті цвіт,
Та загубив, і загубився сам… де ж слід..?
Невже не вийти з лабіринту Мінотавра..?
04.07.21
