Сміється...
Душа проходить випробування,
Коли крізь серце проходить біль.
Мов звір той стогне, реве і плаче,
Життя шукає серед могил.
Не бачить сенсу вдихати кисень
І не смакує горнятком день
Огидно, бридко співають мрії,
Їх не існує, вони вже тінь.
Сміється сонце, а я не можу...
І дощ лоскоче мій капелюх
Його б зняти — він під корою.
Тримає розум системний глюк.
Надія вмерла, немає пільги,
Щоб повернути на небо час.
Йому так само гілки вбивали,
А Він сміється... Він любить нас...
