Слова проростають крізь контури тіл
Слова проростають крізь контури тіл
і промовляють до Нього,
до Того, хто кличе.
І ти, мов трава,
немов сад,
здоганяєш себе на півслові,
щоб пізнати забуте.
Велика вода заливає по вінця
і слово, мов човен в якому пливеш,
шукає берега,
як первинності,
як Ніщо,
з якого все почалося.
