слабкість
відчуття недостачі чогось
відучора цілком поглинає
на жаль мене, не когось
як боротись – знань немає
я стараюсь втікти, забути
та знову мене настигає
не можу спокійно думати
почуття мене долає
шукаю в пам'яті дні
причини колишнього спокою
знаходжу що вони пусті
не хотів би пережити знову
та чомусь все ж вабить мене
до старих джерел тепла
у спогади знову тягне
розум поглинає імла
згадую все це знову
відразу ж стараюсь забути
ненавиджу пам'ять свою
те що там, вже не повернути
в пошуках виходу з цього
я в кімнаті собі лежу
в повному мороці знову
схоже, рішення я не знайду…
