Сем'юел Дейніел "Сонет ХХV: "І все ж не можу"
І, все ж злет я не можу осудити,
Чи за бажання злету ввись, винити;
Ризик для насолоди вверх злетіти
При спаді більшу честь буде чинити.
Бо хто свій крам від моря вод не береже?
Загроза має честь, долю-великі плани,
За ними- слава, на чолі- мужність лише.
І, хоч учи`н не завше тим самим зостане,
Достатньо те, що гонор не втрачає шани.
І, підлий наглядач, кого ница Безпека береже,
Живе без честі, вмирає безіменним,
Й приречений на вічний сон у темряві лише.
І тому, Діліє, для мене не неслава,
Що намагався, та не здобув слави.
переклад з англійської- Івана Петришина
https://poetandpoem.com/Samuel-Daniel/Sonnet-XXXV-And-Yet-I-Cannot
