Рядки написані до половини,
Рядки написані до половини,
в темряві стоїть знесилений поет.
Роки ідуть, а він чекає днини,
коли востаннє візьме у руки пістолет.
Під його руками пролягає доля,
не менш важлива, аніж його сама.
Й нехай вона буває злою
та не вона його з розуму звела.
Роки на аркушах паперу
впадуть сльозою на перо.
Й рука поставить так безжально й вперто
Кулю в не приголублене чоло.
