Розплющеними очима
Мають владу зачинити міста,
бо зачинені очі й серця.
Зовнішнє бачиться як прибільшена копія
внутрішнього, допам'ятно нáглухо схлопнутого.
Загартоване-замкнуте як гиря пудова
за прокляттям від старозаповітного дракона Єгови.
Не буде влада його остаточною.
Біблійний ідол — мов комариха, що влізла крізь форточку.
Нелегітимний, відморозок, злодій і ґвалтівник,
своїх ненавидіть навіть більш ніж чужих.
А ти справно молися до кривавого юдейського пахана,
не помічаючи, що під Бога підроблюється сатана,
насилає пандемії,
концтаборні обладунки й державний терор.
Від зла не врятує творець тисяч зол.
Хто не хоче зіржавілого колючого дроту в уділ,
хто спокусу свавільства не вагавшись відшив,
той шукатиме інших життєвих орієнтирів,
той відкине винагородну чотирикімнатну квартиру
і престижну діяльність зі стабільним прибутком,
і сечовим міхуром канцерогенно роздутим.
Доброта — істина. А брехня, хоч яка б не була
вигідна, не принесе нічого в ітозі, крім зла.
Чи не час подивитись розплющеними очима на світ?
Хіба тільки за себе це серце болить?
Людство потерпає від зашкалюючих ступенів зла!
І якби Богиня-Діва-Матір свій покров відвела
хоч на мить, кров потекла би по вулицях в рівень віконний
і миттєво загинули б сотні мільйонів
невинних. Взивайте до живої Божої Матері
серцем відкритим.
Палко сповідуйте Її своєю матір'ю рідною —
і не торкнеться ні вірус, ні землетрус, ні війна, ні цунамі.
Всемилостива, змилуйся над старими і дітлахами,
над європейцями й азіатами,
бідними і богатими,
знайомими, незнайомими і так просто,
врятуй від всесвітнього катаклізму і холокосту.
В ці останні сутужні часи,
Матінко Рідна, не залиши. Прости.
Перебувай межи нами
за будь-яких подій і обставин —
і світ неодмінно і стовідсотково буде врятовано.
І сонце незаходиме засяє крізь шибку віконну.
