розкидані квіти на білій ковдрі…
розкидані квіти на білій ковдрі-
то люба гортензія врізалась в душу.
її гілля знаходиться зовні,
а квіти й насіння ховати я мушу.
мені не дарують ані сльози чи сміх,
а квіти, в яких ховаються тайни.
ніхто їх ніколи бачити не міг,
бо бачать їх тільки лиця файні.
лобелія ховається в душі лицемірній,
бузина розквітає у годину складну,
синя фіалка- то в людині вірній,
символізує дурман людину брудну.
відносини теж мають свої квіти
в палаючих очах росте амарант,
але почуття рано чи пізно почнуть тліти
і з’являться пелюстки чорних троянд.
ми-це сад, а інші дають нашим квітам рости-
кожен саджає насіння ,
щоб можна було свій шлях пройти
від якоїсь гортензії до жоржини тендітної
