Розчарування
Я не чекаю зустрічі з тобою,
І радості від зустрічі немає,
Бо не прийшлось напитися любов’ю,
В душі моїй кохання помирає.
В твоїх очах я вже тепла не бачу
Кохання не було у нас ніколи,
Намалювала я його, неначе
Веселку чарівну в зеленім полі.
Тебе я вимріяла й наділила
Прекрасними, як сонце почуттями.
Кохала я тебе, тобою снила,
Та враз прокинулась, прийшла до тями.
Де ж та душа, яку я так любила?
Де світ глибокий внутрішній, де ласка?
Нема тепла, якого я хотіла,
Закінчилась ця вимріяна казка.
Є лиш очей холодних повінь синя,
Слова порожні шелестять, як галька,
Нема в тобі вогню, ти як крижина,
Ти як бездушна синьоока лялька.
