Різдвяна казка
(правдива історія, що трапилась
з маленьким хлопчиком - сиротою одного разу на Різдво)
Лікарня. Вечір. Всюди тихо. Тремтливі тіні на стіні.
І бродить коридором Лихо у мертвій синій сутіні.
Повзе, як вуж, і клубочиться в кутках. І морщить сіру твар,
І рам'я чорне торочиться, а рот горить, мов кіновар.
Стуливши в гузку тлусті губи, хропе та чмокає, мов звір,
І хоче смерті, хоче згуби, і вже готує свій ятір…
Огидно зморщившись, шмигнуло потвора-Лихо між дверей,
Ліхтарик на стіні задуло та й щезло в пазурах тіней.
А серед стін старих, убогих що бачили багато бід,
У сонмі гілочок розлогих, у гронах пурпурних ягід,
У сріблі снігу, іскрах світла – ялинка-панночка стоїть.
А Тьма насупилась і дише сирим болотним туманцем,
І до Ялинки підповзає лихим підступним посланцем.
Та те Ялинку не обходить – знай, сипле теплий, ясний світ…
Адже Різдво й сюди приходить – в обитель цю, печалі й бід…
А у Ялинки на гіллячці Різдвяний Янголик сидів,
Серед цукерочок, конячок з пап'є-маше і Сніжних Дів…
І посміхався Янгол Світлий, сусальним золотом блищав,
І прикрашав собою віття, від Тьми Ялинку захищав.
Тим часом темрява згустилась, старий годинник на стіні
Підняв доверху стрілки-крила й про Першу Зірку возвістив.
Різдвяний Янголик здригнувся, засяяв палко, заярів,
Від гілки легко відштовхнувся – і в сутінь темну полетів…
…В палаті слабко цебеніло світло казенних нічників,
Убогі меблі, ліжко біле – і хлопчик скулився на нім.
Дитяче личко мов воскове, і сум стражденних оченят.
Він звик уже до цього болю, до голок в цівках рученят.
Але сьогодні… Біль пекельний. І тільки щойно відступив…
Заснув. У сні бачив пустелю. І маму бачив,
І дзвонив невпинно дзвін якийсь тривожний…
Тим часом жовті нічники закліпали, замиготіли й погасли.
Тьма заволокла воскове личко, ліжко біле…
В кутку звивалось Лихо сіре.
"Сьогодні!" - враз прошамкотіло, потворно скорчившись.
Раділо…
У шибу вдарив сніжний вітер, у того, хто один на світі,
Уже стояла в головах незвана Панна – Смерть сама.
А хуга дико завивала, гула і жменями кидала
Холодну студінь на вікно. І враз в палаті посвітліло,
Війнуло запашним теплом. Пітьма тягуча поріділа,
Різдвяний Янгол вкрив крилом малого небожа, що марив.
І Лихо дико заметалось, "Він наш, він наш…" – Пітьма шептала,
"Він – мій"- сказала твердо Смерть.
"А я, панове, маю звістку!" – Різдвяний Янгол
Продзвенів і у ногах в небожа сів.
"Він буде жити. Така Воля. Йому даровано здоров'я".
"Як може бути це? Сваволя. Це не по Книзі! Де Закон?"
Дув синій холод із вікон, шипіло і кривилось Лихо,
І Смерть підняла темний лик: "Хазяїн відступать не звик!"
І вже у темряві палати стоять два Ангела крилатих –
Один – як Ніч, другий – мов День, і крешуть їх мечі вогень.
А меч один – сріблясто – білий, а другий – ворона крило.
Надворі все мело, мело…
Крізь рев і стогін заметілі два Ангели увись летіли
І запалало небо біле черлено-золотим вогнем.
Мечі кресали іскри сині, гула небесна пожарина…
Металась болісно дитина –напівжива, та ще не мертва,
В убогих стінах, в муках смертних…
Півночі йшов двобій жорстокий, і слабнув Ангел синьоокий,
І впав із рук сріблястий меч…
Лиш що це? Смерті всупереч у темнім небі задзвеніли
Щемливі звуки Літургії: і ринула свята молитва
Туди, де йшла велика битва.
І Ангел Світлий стрепенувся, і Меч у руки повернувся…
І щезнув Смерті Темний Лик, а Чорний Ангел впав і зник…
Лікарня. Вмитий тихий ранок. Різдво.
Крізь синю тінь фіранок промінчик сонця заглядав.
Наш хлопчик спав. Він був здоровий.
Рум'яний, світлий, чорнобровий.
Всміхався Янгол паперовий, сусальним золотом блищав.
Невдовзі вже в убогих стінах вість рознесеться про спасіння!
І лікарі прокажуть: "Чудо! Він буде жити. Буде, буде!"
Наперекір усім Законам, прогнозам, книгам і канонам…
Служитиме він Богу й людям, та лиш ніколи не забуде
Про той Двобій жаский і довгий, про Лихо сіре в стінах вбогих,
Про світлу Різдвяну Ялину, про ту страшну хистку хвилину,
Коли він на Межі стояв…
То ж вірмо в те, що в це Різдво нам чудо явить наш Спаситель,
Що щира, віддана молитва здолає страх, і біль, і Смерть.
А поки сніжна круговерть несе по світу Радість Божу,
Хай кожен з нас Добро примножить й зруйнує владу Лиха вщент.
23.12.2019 рік.
