Ранок під іншим небом
Мій ранок починається з міцної кави, цигарок та згадки про її очі
Її ж ранок, то драма, яка розпочинається посеред ночі
Поки я тішуся гарним світанком, вона вже зіграла п'ять ролей
Бо встигла побути повією, с..кою, відлюдницею, стервою та вдовою
Поки я читаю нічні повідомлення, вона читає малюку колискову
Півночі ж змарновано сварками, криками, слізьми та диким воєм
Поки я думаю про слова, які хотілося б їй написати
Вона, обіймає ліжко, протирає очі й починає засинати
Мені лишається натиснути «відправити», та я чомусь завжди все видаляю
Мабуть, тому що, не хочу тривожити, або ж соромлюсь, адже зовсім її не знаю
Вона прокинеться десь о третій годині дня й згадає про мене
Я це відчую, та знову мовчатиму, щоб не дай Боже, не створити проблему
От так ми й живемо, від ранку до ранку, в надії на інше життя
Я пишу листи, для свого каміна, якими підживлю полум'я
І кожен світанок, дві чашки кави, друга, як завжди для тебе
Можливо, колись, твій новий ранок, почнеться під іншим небом
