Радості дотик легкий
Навіяв сум осінній день похмурий
І дощ розплакався, ніяк не зупинить.
У серці оселилася зажура,
Не знаю чи назавжди, чи на мить.
А сонечко усміхнене з"явилось
В небі блакитному, минаючи хмарки.
То й смуток і журба десь раптом ділись,
Втішила радість дотиком легким.
2016 р.
