Пролиту кров, ніколи з рук не змити
Пролиту кров, ніколи з рук не змити
Поранені серця, не починить
Розбиті долі, не з‘єднать ніколи
Кривавий слід у пам‘яті застиг
Минали ночі, дні йшли мов скажені
Ми просто з болем в серці рахували дні
Чому? Стоїть питання не закрите
За що, ви так жахливо на нас злі?
Ми не забудем вашу зраду,
Народу «братського» свого
Ракети то любов? Кого спасати?
Спасіння може дарувати лиш сам Бог
Не треба руйнувати наші долі
Не треба нас калічить в наших же домах
Майте хоч крапельку любові,
В своїх безмежно зламаних серцях
Невже ні що вас не зупинить?
Ви прокляті не на одне життя вперед
І як болить, болить, та не за себе
За наш народ, за Україну, так болить…
