Прийняття пустоти 4#104
Прийняття пустоти змінило життя на краще, та навіть стало звичним нічого не відчувати.
Чорна діра, далека, звичайна, не цікава для вивчення, до поки не несе нікому загрози.
Її можна стримувати, навіть є плюси - не маючі емоцій легко програвати, та пробачати.
Єдине коли ти сам на сам, лягай краще спати, допоки в голові не розпочалися грози…
Прийняття пустоти - досить довгий, екзестенційний процес, який нажаль не всім людям вдався.
Хтось шукаючі, на широкому диапазоні частот, хоч якусь хвилю, здавався, та вимикав радіо назавжди.
Дехто в своїх думках розбіжавшись занадто сильно вперше, в останнє об щось спотикався.
Я хіба не з перших, та не з других, бо ніби прийняв, та пішов собі чортзна-куди.
Прийняття пустоти - відсутність сенсу дурного життя, яке не зовсім то і хотілось просто прожити.
Хотілося складно, важче, в режимі хардкору, уповільнити все, та отак залишитись в моменті.
Та перенавантаження системи вибиває корки, спалює лампочки, і в стані назавжди ланцюг цей замкнути.
І щоб щось заперечувати, та не приймати таке очевидне, мені вочевидь треба стати Уолтером Дюранті.
Прийняття пустоти - це ніби всі в зборі, та ніхто не розуміє, чому ти на поминках в цвітастій сорочці.
Або якісь інші дивакуваті, необдумані та незрозумілі, по дитячому наївні але добрі вчинки.
Це як відчувати себе розбитим, та після довгого сну бути не виспаним вранці,
І зриватися як шалений, робити перестановку, прибирайти і готувати, коли вже сутінки.
Прийняття пустоти - пропало з мого життя, так же різко, як і з‘явилися сенси.
Стало ніяково, бути таким грубим зовні, та бути водночас таким щасливим й вразливим.
Тепер тільки в одному випадку, не шкода витрачати настільки дорогоцінні зараз ресурси.
Тепер тільки ти знаєш мої вади, і тільки з тобою, я нарешті можу бути ніким…
А це означає - собою!
