Правду говорять, що від долі не втечеш...
Правду говорять, що від долі не втечеш
І як сплете нитки, то так воно і буде.
Що втратиш у житті ти, що знайдеш,
І що про тебе потім скажуть люди.
Я не кохала, в цьому чесно зізнаюсь,
І навіть грала у любов фальшиво.
А може, дійсно почуттів боюсь,
Це зрозуміла лиш, коли тебе зустріла.
Той поцілунок, твоя посмішка та очі,
Які неначе в мою душу зазирнули.
Їх уві сні тепер бачу щоночі,
Поглянула і наче в вирі потонула.
Та все ж від долі намагалася втекти,
Не слухала, хоч серце все сказало.
Тебе змогла в цім світі я знайти
Й зізнатися, як сильно покохала.
