Поїхав ти…
Поїхав ти, і я застиглі дні
Заповнюю надривними рядками.
Чатую повідомлення «вхідні»,
Що «не від тебе» – кидаю до «спаму».
Речей твоїх торкається рука,
Мов схемами прокреслені події.
Ховає небо слід від літака,
Що розколов наш простір неподільний.
Пишу собі в блокнот десяток справ,
Щоб поміж них не втиснулася туга.
В піснях не чую гучності октав,
У лейт-мотивах – загасають звуки.
Та всупереч мелодія одна
Бринить на диво чуйною струною.
Не знана іншим і не голосна,
Зате до болю рідна нам з тобою.
Я вірю, цю мелодію тремку
Ти чуєш в тім краю, за океаном –
Й вона розлуку грубу і хрипку
Переспіває ніжністю кохання.
15.04.16