ПОСТУЛАТ ЖИТТЯ І Я
🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿
ПОСТУЛАТ ЖИТТЯ
Ні перед чим в житті не зупиняюсь,
Життя ламало, але я стою́,
Як щось роблю́, то ні за що не каюсь,
І за́вжди ко́мусь руку подаю.
Багато планів втілити я мрію,
Твори́ть добро́ – його бракує всім.
Душею я криви́ти не умію,
І білкою кручу́сь передусім.
Іду до мрій… Є па́лиці в коле́сах…
Життєвий млин продовжує молоть,
Зустріла їх в усіх життєвих пле́сах,
Та нищить їх стрімкий коловорот.
Хоч на шляху́ є за́вжди перепони
Й долати все дово́диться мені,
Життя диктує все свої́ закони
І па́лиці всі ме́лються в млині.
Бува неле́гко все в житті долати,
І негараздам йти наперекір,
Життя дає щоразу постулати,
Один із них – «У СЕБЕ ЗА́ВЖДИ ВІР».
Дотримуюсь його я за́вжди й всюди,
Не кожен крок із легкістю роблю́,
Та не здаюсь – все добре в мене бу́де,
Бо вірю в себе і життя люблю́.
15.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿
***
Дотримутеся того постулату
,,Вірити в себе, щоб там не було"
Всі перепони зможете здолати,
Бо Богом, Ви, ціловані давно.
Ні перед чим в житті не зупиняйтесь.
Ідіть вперед й погане все мине.
Робіть усе, але в нівчім не кайтесь
І щастя, Вас,повік не обмине.
Ідіть до мрій,минайте перепони.
Ви- сильна,вірте в себе і в життя,
І хоч в життя свої завжди закони,
У Вас, щасливе буде й довге майбуття.
15.11.2021 р.
©Стефанія Терпеливець,2021
🌿🌿🌿🌿🌿🌿🌿
БОЛЯЧЕ Й НЕПРОСТО
Нелегко у житті усе долати,
Непросто йти дорогами життя
І знати, що в життя є постулати,
Та митям не буває вороття.
Ні перед чим в житті не зупиняюсь,
Трапляються й падіння на шляху́,
На но́ги зводжусь, вго́ру підіймаюсь,
Хоч зазнаю від чо́гось і страху́.
На но́ги самотужки за́вжди зво́джусь,
Буває і неле́гко це роби́ть,
З падіннями ніко́ли не пого́джусь,
Й мій постулат ніко́му не розбить.
Я вірю в себе, вірю в сво́ї сили,
Та й впевнено роблю́ я кожен крок,
Бо віру цю в мені́ не загасили,
А від життя щораз беру́ урок.
Цей постулат готові часто вбити,
Та я іду, хоч боляче бува,
Життя береться завжди чо́гось вчити,
Бо лінія його іде крива.
Звести́сь на но́ги Бог допомагає,
Не всім підйоми й зле́ти до душі́.
І лиш тому́ хтось па́лиці вставляє,
Бо думає, що так зірве куші́.
А я іду й ті па́лиці виймаю,
Хоч боляче й непросто це роби́ть,
Та совість чисту і сумління маю,
Й життя на кожнім кроці, звісно, вчить.
16.11.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021
Свідоцтво про публікацію №121111605837
