Порожній 2#138
Я ходяча біль…
Ти котяча мʼята.
Театр Водевіль -
Футболка вся помʼята.
Годинник зупинився,
На руці, та на стіні.
- Як я тут опинився?
«Режисер Фредеріко Фелліні»
Промайнуло в титрах,
Нарешті хеппі-енд.
Чи ви замовляли страх?
Закінчується уікенд…
Все так же ходяча біль,
Все так же понівечена серцем…
Глушу автомобіль,
Блюдо віддає гострим перцем.
Пусті хаотичні думки, про що я і сам не знаю.
Пусті хаотичні слова, які я не прочитаю.
Пустими будуть і обіцянки, між поцілуями справжніми.
Давай залишатись наповненими, хоч свідомо ми і є порожніми.
