Поцілунки
Цілував він її у скроню,
У губи її цілував,
І стан він щодуху стискав,
Бо сильно її так жадав.
Хотів він її надкусити,
Вселити у себе хотів,
Нехай вона теж відчуває,
Усе що відчути зумів.
І дихав він нею невпинно,
Місцями, де губи були.
Й мовляв "Ти моя до загину,
І дороги б куди не вели".
