Пізно й дещо зимно на дворі.
Пізно й дещо зимно на дворі.
Ось і зник далекий поплавок.
Сірий і полатаний човнок
Тихо маневрує по воді.
Інколи важка сумна зоря,
Йодова іржава диско-сфера,
Щезне за обвітрені дерева.
Елегантна лишиться зола.
Теплий, хоч останній, промінець
Ревом тихим мовчки позіхає,
Осторонь душа чиясь ридає,
Хилить плечі мокрий камінець.
Ирію вблискують верхи,
Юний риболов зміряє берег.
Рано у воді водився перик,
А тепер тудАки-судаки...
