Осені сини
Вже достиг у полі золотистий сонях,
Вересень зібрати зміг врожай увесь,
Яблука залишив у моїх долонях,
Чемно попрощався і пішов кудись.
Жовтня, його брата багрянисті коні
Навперейми з вітром мчали що є сил,
З-під копит летіли золото-листочки
І встеляли землю килимом рясним.
Та прибуде третій братик незабаром,
Принесе з собою холодні дощі,
Його називають іще листопадом,
Осені синочки це вони усі.
2016 р.
