Оголена
Оголене тіло, та і душа вся гола,
Люблю! – кричу лише тобі,
А враження, що чують всі довкола.
Оголене тіло, та і душа вся гола,
Люблю! – кричу лише тобі.
Не чуєш ти – лиш чують всі довкола.
Отак стою і сорому нема.
Вже третє промайнуло літо,
Та не минає лиш холодна ця зима,
І рукавиць немає – руки щоб зігріти.
Вже краще голим і без рукавиць,
Але з душею щирою до болю.
Ніж в теплій шубі з лисячим нутром,
Зі шквалом слів улесливих, насипаних у долю.
***
