Один у полі. 1#4
Один у полі, серед степу, я по пшениці, як по волоссям проведу рукою,
Так як останній раз, тендітно так, босоніж у жниву…
І в тому полі я тебе знайду, ти знову станеш від мене спиною,
І я сорочку, батькову, візьму тай на собі порву.
Не витираю сліз, нехай засохнуть піною морською.
Палким соленим вітром, нехай умиє мене ніч без сну.
Як вийшло так, що як пісок, до мене ти була крихкою?
Як вийшло так, що я в цьому піску, безмежному тону?
В глибокому й темному саду, тебе від зливи, закривав собою.
Навіть промокшим і замерзшим, якщо покличеш - за тобой піду,
І поведеш мене, візмеш за руку - і я знов програв тобі без бою:
Іду, один, і загубитись не боюсь, тримаючи свою Судьбу.
Artist: Васильківский Сергій Іванович