Нічна красуня
Красива дівчина літає в небесах
на її сукні зіроньки сіяють
суріз’я що красою осліпляють
і сум застиг в її нічних очах
чому ніхто краси вночі не бачить
лиш одинокі стомлені серця
так часто під покровом ночі плачуть
у кожного історія своя
вона нічим не може тут зарадить
лиш показати зоряний пейзаж
і ця картина трохи їх розрадить
тих душ яких немало серед нас
вона втомилась бачить людське горе
так дуже хоче їм допомогти
та знову ніч і знов внизу сліз море
людей які не знають куди йти
як прийде ранок будуть поспішати
повернутся в своє земне життя
вона вночі їх всіх буде чекати
щоб дати хоч хвилину забуття
Автор вірша: Анна Ходіс