НЕПРИБОРКАНІ
НЕПРИБОРКАНІ
розпишися у мене на грудях,
вище серця,
хоч відразу, а хочеш за кілька слідів до місяця –
і здається,
що буде між нами пружинна терція,
і здається, що більше нічому не знайдемо
місця ми.
і планета аж інопланетна. тяжіння
виснажене.
ця любов прокидається там, де прогіркли істини.
ми, як сни, почали не ізвідти,
ми просто виснемо –
ні інакшість, ані материзна
про це не відали.
розпишися…
і зірка падуча крізь груди вислизне,
ця нічна всевидющість позбавить реальності й доторків.
розчинилися – стали густими-густими
тишами,
та ніхто не збагнув, що залишилися
неприборканими.
