Не помічаєм, як проходять роки
Не помічаєм, як проходять роки,
Похопимось,
А їх нема вже тут.
І всі свої помилки й хибні кроки
Виносимо на запізнілий суд.
І кажемо:
« Коли б іще раз жити,
Інакше б прожили роки оці…»
Але сумління вимагає звітів
В житті спочатку, а не при кінці.
А жити б так, неначе ось настане
Найголовніший
І суворий суд.
Живіть,
Мовби даруєте на пам’ять
Життя своє
Тим,
Що за нами йдуть.
