Не будіть
Не будіть мене, він мені сниться.
Дише в шию, торкаючись вій,
І шепоче: «Спи, моя маленька...»
- Сплю коханий, сплю, лагідний мій.
Слабке серце так жалібно стогне:
Не будіть. Він гріє долоні,
Він цілує замерзлі пальці.
Не будіть, будь ласка, зжальтесь!
Ночі з ним - то безцінні ночі.
Він коліна мої лоскоче...
Він упевнений, я боязлива...
Боже! Як він такий красивий?
Тільки в снах мої губи цілує.
Я пишу про це. Він малює.
Мені б фарбою в його палітрі.
Мені б вірою в його молитві.
У цю ніч, коли він мені сниться,
У вікно б‘ються крилами птиці.
Я молю, не торкайтесь повік!
Лиш на ньому завмер цілий світ.
*Мій переклад-інтерпритація поезії
«Не будите» Автор: Рина Озерова
