Моє місто омиває Дніпро. 1#10
Моє місто омиває Дніпро, в переносному й прямому сенсі…
Кінотеатр, вечір, вино, твого літній запах волосся.
Розбите снарядом вікно, Дім Культури водою захлинувся…
Чай, Кава, і вже зовсім темно, знов із парку гітар відголосся.
Рухнув ряд домів доміно, втікти комусь не вдалося…
Мені ще трішечки сумно, але на прощання всеодно усміхнуся.
Подихи ловить відчаяно, але по звірячи втомилося…
- Тут осінню так надзвичайно, ще з дитинства мені полюбилося!
Моє місто, яке умиває Дніпро, в прямому і переносному сенсі.
Тож умий його, умий так щедро!
Щоб з причетних нам більше ніхто не зустрівся.
