МИНУЛО ДОВГИХ ВІСІМ ЛІТ
Минуло довгих вісім літ,
Як полягла НЕБЕСНА СОТНЯ,
Покрив майдан вкраїнський цвіт.
Була́ та мить неповоро́тна.
Чи щось змінилося у нас?
Чи ми в житті відчули зміни?
Страшна доба, важкий в нас час,
Літають кулі, рвуться міни.
Були́ пекельними ті дні
У чотирна́дцятому році,
Майдан в диму́ і у вогні́,
Лила́ся кров на кожнім кроці.
У вічність СОТНЯ відійшла,
НЕБЕСНОЮ її назвали,
Вона під кулі з дому йшла,
Життя герої там відда́ли.
Ті дні у пам’яті живуть,
Це неможливо нам забути,
І рани ті не заживуть.
Чому́ біда та мала бути?
Хотіли краще жити ми
І йшли майбутнє відстоя́ти,
На захист стали там грудьми́,
І довело́сь життя віддати.
Тоді поліг наш перший цвіт,
Ряснів майдан в ті дні тілами,
Минуло довгих вісім літ -
НЕБЕСНА СОТНЯ в серці з нами.
20.02.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 946603
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів