Мій опонент - повішеник
Чому я досі тут?
Чому я досі з вами?
А як багато спроб...
І завжди всі невдалі.
Світ має так багато сторін
Аж шість
Я запитаю: "І який з того хрін?"
Бере мене злість..
Та лють лише зовні
Всередині гомеостаз,
Налякані ваші очі гріховні.
Та не бійтесь, прийде спокій до вас.
Спокій тихий, наче вічний сон
Вам дуже до лиця такий смерті фасон
Отож коли вас не стане
Все ваше надбання олов'яне
Я вмить розплавлю поглядом палким
Й нічого не залишить
Все стане гидким.
За те простору більше
В голові вашій, кімнаті стало ясніше
Хіба не прекрасно? Я в чистій кімнаті!
А посеред кімнати...в такт ударам безумного серця
Вирішив нас налякати,
Похитуючись, труп на канаті.
