Мій Бог, не дай мені зомліти
Мій Бог, не дай мені зомліти
Від туги, суму та журби.
Я слабну ніде правди діти
Від ворожнечі та ганьби.
З ганьби що сил нема на спротив,
Що не чекаю кращих днів,
Що розумом як завжди проти
Але ковтаю мовчки гнів.
Вже сил нема протистояти
Паскудству й підлості людським,
Які бажають підім'яти
Й розчавити буттям мирським.
Мов гордий лев боровся й бився
І перемогу наближав,
Та час пройшов і я втомився,
Спочинку в тиші забажав.
Мав спокій би якби не люди,
Жорстокі й гірші за звірів,
Від лицемірства та облуди
Яких я геть отетерів.
Я боронив шість років волю
І час і сили - все віддав.
Гірку й тяжку отримав долю,
Зірки напевно розгойдав.
Нехай я воїн і диванний,
В окопах справжніх не бував,
Мій бій щоденний бездоганний
Багато ворогів здолав.
Тепер у сумі ледь не плачу,
Я захищав навіщо їх.
Лише суцільну заздрість бачу,
Вони не варті жертв моїх.
На жаль ці люди - українці,
На жаль - оточують кругом,
Та краще вороги-чужинці
Ніж підлість під своїм хрестом.
Мій Бог, дай сили пережити
Всю ницість від співгромадян,
Життя і світ не розлюбити,
Й не зневажати цих краян ...
20.02.2021
