МИ З УКРАЇНИ
Ми з України, друзі, всі,
Вона буяла у красі,
Та ворог неньку став палить,
Вона і нас усіх болить.
Болить душа́ за рідний край,
Тепер із мін у нас врожай,
Лежить ворожий всюди град,
За ним рясніє тілопад.
Вкраїна-ненька – рідний дім,
Війна провадиться у нім,
А ми хотіли в мирі жить,
Та взявся ворог нас звільнить.
У шмаття серце розрива́,
Разючі чуємо слова́,
Ракети з свистом всі летять,
А ми не хочем помирать.
Пала Вкраїна у вогні,
В жорстокій цій страшній війні,
А ми хотіли процвітать,
Вкраїну всю розбудувать.
Нато́мість гине неньки люд,
Від звірства й рук з руsні приблу́д,
На землю ллється всюди кров,
Відко́ли не́люд цей зайшов.
Ми з України, друзі, всі,
Живемо в горі і страсі́,
І Бога взя́лися моли́ть
За те, що нас усіх болить.
28.07.2022 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 954850
#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
