Люблю
Я насіюся Айстрами у Твоєму саду,
Неземною красою в Твоє серце ввійду.
Доторкатимся сонцем до Твоєї душі,
Щоб лиш в щасті й добрі були Твої дні.
Зацілую джерельцем Твої ніжні вуста,
Серед буднів Твоїх оселю я свята.
Соломинкою стану, як потрапиш в біду,
А як ще заблукаєш, я дорогу знайду.
Ангелятком я стану для Твоїх діточок,
І щоб сни були світлі, їм сипну зірочок.
Шепотітим дружині: «Не візьму, не вкраду»,
Я лиш сильно кохаю і цим я живу.
***
