лінія в лінії
деревце
деревце
лінія в лінії
запилене листя над жилами в інеї
пальці змикаються –
знаки без імені –
скоро гроза
деревце
деревце
з темними нитями
скляними колінами і птахом на вилицях
повнить тебе
і хитає
і піниться
димно-густа бірюза
дихання
дихання
вітрове маєво
брови заломлені – дим коливається
вийди з землі
то нас бог видивляє
іскрять грозові небеса
деревце
деревце
руки замолені
пасма злилися у повені повені
кров тонкострунна
приймає розряд –
струмить мов нектар
і сочиться мов яд
деревце
деревце
лінія в лінії
це час переходу
вір мені
вір мені
