Летять ластівки
Відкриваєш очі
Ти тут. Ти живий.
Але вона знову не перестає це робити.
Ти намагаєшся відкрити любов,
А вона просто обожнює пити.
Закрив міцно вуші.
Тепер ти чуєш лише внутрішні крики.
Вони знову про тебе забули.
Навіщо їм взагалі діти?
Немає. Нічого. Давно.
Я змалку до цього звикла
Мала надію і не одну
Але життя готувало вила.
Летять ластвіки вінтажно
Вони точно від чогось залежні,
Врізаючись в скло поважно
Забували для чого летіли.
Стукіт в серці. Ні, я без стресу.
Закінчилась остання пластинка
Я не хочу чути вискáзи,
Але знову моя помилка.
Безкінечність, але кінченна
Я боюся як страшного сну
Відкриваєш очі. Жива Я.
Ластівки не дочекались весну.
