КРУЖЛЯЄ ОСІНЬ
Кружляє осінь у танку́ –
Вона чудова танцівниця,
У золотім свої́м вінку
Чарівна злото-витівниця.
А за плечима є мішок,
Який зняла́ вона з карети,
І з ним так вийшла на місток,
Й почулись всі її сонети.
Деревам сукні золоті
Із радістю вона вдягає,
Й кущі шипшини молоді
В рубіни залюбки вдягає.
Й горобині́ дарує їх,
І роздаровує калині.
Таких у неї безліч втіх,
Та злота не дає ялині.
Всьому́ вінки вона вдяга
Із зо́лота та ще й з багрянцю.
Листочки всі її блага́,
Щоб не зривала їх до танцю.
Зелене листя на гілка́х
Тріпоче й з вітром розмовляє,
Воно пожовкне і в сльоза́х,
У танці птахом закружляє.
Танцює осінь з усіма,
Все золото збира зі скрині,
І все так ніжно обійма
В свої́й золоченій свитині.
Тому́ вона і золота́,
І сипать злото не скупи́ться,
Його в усе вона впліта,
В кареті їй вже не сидиться.
21.10.2021 р.
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121102107016
