Крик моря
« Він не твій! – кричало море й кидало хвилі на пісок. –
Він не твій! – у нього двоє є діток,
А у них прекрасна чайка-мати.
Не маєш права ти оце гніздо родинне руйнувати.
Твої всі болі дуже добре розумію,
Розмию їх водою, як зумію.
Любов же заколишу в хвилях, як дитя,
Щоб не втопилась ти ув океані каяття".
***
