Кожен сам себе обіймає –
Кожен сам себе обіймає –
Щонайглибше ховає душу,
Потаємне туди складає
І лежить воно непорушно.
Аж кістки тріщать від натуги –
У задушливих тих обіймах
Нерозділене навіть з другом:
Сподівання, образи, мрії.
Та і зближення вічна спроба
На таку глибину пірнає,
Що лише слабина раптова
З тихим сумом її шукає.
Нестійкі і небезтурботні
Обсідають стосунки. Дивно так.
Не зітхай, що навкруг самотність –
Просто знай, що і ти не виняток.
