Колись Гавриїл
Колись Гавриїл був янгол, а тепер поштар;
Його знайшли в полі непритомним. Відігріли.
Дали роботу. Зробили посвідку, поставили штамп
І визначили обшар
Куди листи з газетами носити. І підозріле
Минуле пілота ВПС вкрив шар фарб
Сьогодення. Але й тут з часом давно вже назріла
Потреба позбутись давніх зваб,
Що набрали рис шкідливих звичок;
Позбутись жаб,
Які так і не стали принцесами.
Такий звичай
Керувати процесами
Радикально і завзято як королева Маб!
Згадати притчу,
Котра б
Не просто повз вуха прошелестіла!
А хоча би в кількох словах могла б
Пояснити, де по потопі обміліло!
Де показав свого чубка Арарат!
Питання виживання, чи просто закортіло…
Життя
з часом змінює масштаб
Всього довкола тебе і тебе самого,
Аж до душі і тіла.
та не завше так як хотілось.
(А, може, й хотілось не так)
Набога! Ось поля битв опустіли,
Порахували поразки і перемоги -
Нічия.
Твій генеральний штаб
Виявився тільки зграєю незграб,
Яка переслідувала примарні цілі
І за цим післясмак – тільки печія.
Кожен з них генерал-прораб
Повітряних замків для пристарілих;
Стріляв всюди пухом кульбаб
І сік дощами, а потім ми зустріли
На дорозі старий паб
І рух годинникових стрілок
Ослаб.
Ми марнували час. Аж впріли!
Мов терміти гризли баобаб,
А далі пішла земля горбами.
Останні війни кожен приречений вести як драб,
Тож ми собі й розійшлися з торбами
мов три царі з Віфлеєму врізнобіч шляхами
аби сплутати Іроду слід.
Він гнався за нами,
та тонким був лід -
Тріскав навіть під малими птахами!
І ті, хто пережили це цунамі
Виявили, що під сенсом життя розуміти слід –
Божий намір.
* Гавриїл – один з чотирьох найближчих янголів, янгол-вісник.
* ВПС-Військово Повітряні Сили
* королева Маб – королева Фей. Доволі негативна персона. Задується Шекспіром і згодом в багатьох творах,
* драб- піхотинець в часи Великого Князівства Литовського і речі Посполитої
