"Коли слова стоять ув однині..."
Коли слова стоять ув однині,
коли навколо первісно і голо,
ми замовлянь не вивершимо, ні,
хай наголос ще падає на голос.
Нехай у соснах заблукає звук,
олюднить мертву тишу при дорозі,
щоб озирнутись, як від торку рук,
коли не озирнутися не в змозі.
І легковажна осінь — вуаля —
змахнеться нами осторонь, неначе
тремка сльоза, якою немовля
водночас усміхається і плаче.
24.10.19
