Хвилина слабкості
Те відчуття, коли вмирає віра,
А ти жива і, схоже, все гаразд:
Вогонь горів колись, а зараз тліє.
От тільки Всесвіт вже не той. Він без прикрас.
Те відчуття, коли втрачаєш мову,
Ще й без надій отримати назад.
Думки спалахують і далі знову й знову.
От тільки губи вже німі. Вони мовчать.
Те відчуття, коли осліпли очі
І думаєш, що борешся дарма,
Бо ти ж не воїн, ти лише вода!
Ти та вода, що з часом камінь точить.
фото автора Michelle_Raponi з Pixabay
